- зарахувати
- [зарахува/тие]
-у/йу, -у/йеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зарахувати
Смотреть что такое "зарахувати" в других словарях:
зарахувати — див. зараховувати … Український тлумачний словник
зарахувати — див. зараховувати … Словник синонімів української мови
зарахувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зараховувати — зарахувати 1) (включити до складу кого / чого н.; приймати на роботу / навчання), приймати, прийняти, приписувати, приписати, записувати, записати, у[в]писувати, у[в]писати; оформляти, оформити (з додержанням належних формальностей) Пор. приймати … Словник синонімів української мови
вимога — и, ж. 1) Дія за знач. вимагати 1). 2) Побажання, прохання, висловлене так, що не припускає заперечень. 3) перев. мн. Норми, правила, яким хто , що небудь повинні підлягати. 4) перев. мн. Потреби, запити, які хто , що небудь має або ставить до… … Український тлумачний словник
зарахований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зарахувати. || зарахо/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
зарахування — я, с. Дія за знач. зарахувати … Український тлумачний словник
позаписувати — ую, уєш, док., перех. 1) Записати все чи багато чого небудь. 2) Вписати у список, реєстр і т. ін. всіх чи багатьох. || Зарахувати до певного соціального стану, професійної групи і т. ін. всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
понабирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Набрати багато чого небудь у багатьох місцях, від багатьох осіб. 2) Взяти на себе багато обов язків, роботи і т. ін. 3) на що, розм. Купити тканину для багатьох; купити багато різних тканин. 4) Взяти з собою багатьох.… … Український тлумачний словник
поприймати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Прийняти, узяти від кого небудь усе чи багато чогось. || Погодитися взяти все запропоноване. 2) Пустити до себе жити усіх чи багатьох. 3) Зарахувати на роботу, прийняти до складу якої небудь організації, партії і т. ін … Український тлумачний словник
